Препарати від остеопорозу пов’язали з нижчим ризиком деменції у людей похилого віку
- Приймання азотовмісних бісфосфонатів пов’язане з ризиком деменції на 16% нижчим, ніж за відсутності препаратів від остеопорозу.
- Порівняно з іншими засобами від остеопорозу ризик у тих, хто приймав бісфосфонати, був нижчим на 24%.
- Спостережне дослідження не доводить, що ліки безпосередньо запобігають деменції.
Що саме показало дослідження
Дослідники медичного факультету Гонконзького університету виявили зв’язок між прийманням деяких препаратів від остеопорозу та меншою ймовірністю деменції. Йдеться про азотовмісні бісфосфонати, або NBP, до яких належать широко призначувані засоби для зміцнення кісток. Робота ґрунтується на даних понад 120 тисяч пацієнтів віком від 60 років. Результати опубліковано в журналі Alzheimer’s & Dementia, але самі по собі вони не підтверджують, що препарати запобігають захворюванню.
Порівняно з пацієнтами, які не отримували ліків від остеопорозу, у тих, хто приймав NBP, ризик хвороби Альцгеймера та пов’язаних із нею деменцій був на 16% нижчим. Порівняно з людьми, яким призначали інші види препаратів для лікування остеопорозу, різниця становила 24% на користь групи NBP. Це відносні показники, наведені авторами дослідження; вони описують зв’язок між лікуванням і наслідками в проаналізованих даних, а не гарантоване зниження ризику для кожного пацієнта.
Виразніший зв’язок спостерігався у жінок і пацієнтів, які перенесли перелом стегна. Автори також підрахували, що лікування 48 пацієнтів бісфосфонатами протягом п’яти років потенційно могло б запобігти одному випадку деменції. Ця оцінка стосується результатів аналізу й не має сприйматися як підтверджений ефект терапії: дослідження було спостережним. Дослідники наголошують на необхідності подальшої перевірки того, чи справді ліки впливають на ймовірність когнітивного зниження.
Чому вивчали препарати для зміцнення кісток
Азотовмісні бісфосфонати застосовують при остеопорозі — захворюванні, за якого кістки стають слабшими й легше ламаються. Препарати, зокрема алендронат і золедронат, уповільнюють руйнування кісткової тканини, допомагаючи зберігати її міцність і знижувати ймовірність переломів. Можливий вплив на мозок вивчають окремо: дослідників зацікавило, що деякі біологічні процеси, на які впливають ці ліки, можуть бути пов’язані також із розвитком хвороби Альцгеймера та інших деменцій.
Остеопороз і деменція часто вражають одних і тих самих людей літнього віку. У повідомленні про дослідження серед спільних факторів ризику названо старший вік, жіночу стать і низьку фізичну активність. Водночас зв’язок може бути двобічним: раніше дослідження тієї самої команди визначило остеопороз і переломи як незалежні фактори ризику деменції, а в людей із уже наявною деменцією виявляли підвищену ймовірність падінь і переломів. Це стало підставою перевірити можливий зв’язок лікування кісток із ризиком деменції.
Інтерес до цього питання пов’язаний також із потребою в способах запобігати деменції або відтерміновувати її розвиток. За даними, наведеними авторами, у світі з цим станом живуть понад 55 мільйонів людей, а до 2050 року їхня кількість може сягнути 139 мільйонів. Нові ліки, призначені для уповільнення хвороби Альцгеймера та споріднених деменцій, уже отримали схвалення, однак їхня вартість, непридатність для частини пацієнтів і питання щодо ефективності залишаються проблемами. Тому вчені вивчають уже застосовувані препарати та їхні можливі додаткові ефекти.
Як проводили порівняння пацієнтів
Команда HKUMed проаналізувала електронні медичні записи з усього Гонконгу. До вибірки увійшли понад 120 тисяч пацієнтів віком від 60 років, які мали остеопороз або так звані переломи крихкості — пошкодження, що можуть виникнути внаслідок порівняно незначної травми через ослаблення кісток. Такий склад вибірки важливий для інтерпретації: дослідження стосується людей із проблемами кісткової тканини, а не всіх літніх мешканців чи населення загалом.
Медичні записи охоплювали період із 2005 до 2020 року. Це дало змогу дослідникам зіставити призначені варіанти лікування остеопорозу з подальшими випадками деменції. Зокрема, порівнювали тих, хто отримував азотовмісні бісфосфонати, пацієнтів, які приймали інші препарати від остеопорозу, та людей, які не отримували такого медикаментозного лікування. Саме результати цих порівнянь лежать в основі показників 16% і 24%; джерело не описує їх як доказ того, що препарат спричинив спостережувану різницю.
Автори також оцінили практичний масштаб можливого ефекту за показником 48 пацієнтів, яких, згідно з розрахунками, потрібно було б лікувати протягом п’яти років, щоб потенційно запобігти одному випадку деменції. Але це не результат випробування, у якому дослідники заздалегідь призначали терапію та перевіряли її профілактичну дію. Його отримано на основі даних спостережень, і він залежить від того, наскільки зв’язок, виявлений у записах, відображає дію самих препаратів. Тому цю оцінку слід сприймати як орієнтир для нових досліджень, а не як усталену норму лікування.
Що означають результати — і чого вони поки що не доводять
Ключове обмеження дослідження — його спостережний характер. Воно показує, що серед обстежених пацієнтів прийом NBP був пов’язаний із нижчим ризиком деменції, однак не встановлює причинно-наслідкового зв’язку. З такого аналізу не можна зробити висновок, що саме препарат зумовив цю різницю, або обіцяти захист окремій людині. Дослідники прямо зазначають, що для перевірки фактичної ефективності бісфосфонатів у запобіганні когнітивному зниженню або його відтермінуванні потрібні подальші дослідження.
Можливе значення результату полягає в перевірці вже наявних засобів, а не в твердженні про появу нового лікування деменції. Бісфосфонати широко призначають при остеопорозі, і вони мають усталену історію застосування для зміцнення кісток і зниження ризику переломів. Якщо майбутні дослідження підтвердять прямий нейропротекторний ефект, це може бути особливо важливим для людей, яким такі препарати вже потрібні через стан кісток. Наразі ж джерело говорить про потенційну додаткову користь, а не про підтверджене показання для мозку.
Професор Чун-лун Ченг із HKUMed назвав результати підставою для вивчення можливої подвійної користі: зміцнення кісток і потенційного зниження ризику деменції. Такий висновок відповідає обережному трактуванню даних: виявлений зв’язок цікавий, особливо з огляду на сильніші асоціації у жінок і тих, хто переніс перелом стегна, але не дає відповіді на запитання про механізм і прямий ефект. Поки що невідомо, чи підтвердиться профілактична роль NBP у подальших дослідженнях; змінювати лікування на підставі лише цієї роботи не можна.
Джерело: ScienceDaily
