Кава з кофеїном пов’язана з нижчою частотою деменції в довготривалому дослідженні

• У тих, хто вживав більше кави з кофеїном, фіксували 141 випадок деменції на 100 000 людей на рік проти 330 серед тих, хто пив її рідко або не пив узагалі.
• Найсприятливіші зв’язки спостерігалися за вживання двох-трьох чашок кави або однієї-двох чашок чаю на день; перевищення цих кількостей не давало помітної додаткової користі.
• Дослідження виявило зв’язки, а не довело, що кофеїн запобігає деменції; вміст кофеїну в чаї не уточнювали.

Тривалі спостереження пов’язали каву з кофеїном із показниками когнітивного здоров’я

Регулярне вживання кави з кофеїном було пов’язане в тривалому дослідженні дорослих у США з нижчою частотою деменції та сприятливішими показниками когнітивного здоров’я з віком. Спостереження тривали до 43 років, що дало змогу зіставляти звички учасників із подальшими наслідками протягом тривалого часу. Однак сама тривалість спостереження не перетворює виявлений зв’язок на доказ того, що кава безпосередньо захищає мозок.

Найвиразніші сприятливі асоціації дослідники виявили серед тих, хто випивав дві-три чашки кави з кофеїном на день. Учасники з вищим рівнем споживання рідше мали діагностовану деменцію, ніж люди, які майже не пили такої кави або зовсім її уникали. У повідомленні також зазначено, що цей зв’язок зберігався незалежно від генетичного ризику учасників. Це спостереження не означає, що спадковість перестає впливати на ймовірність захворювання.

Деменцією називають групу станів, за яких поступово погіршуються пам’ять, мислення, здатність міркувати та давати раду повсякденним справам. Хвороба Альцгеймера — найпоширеніша причина деменції, але до неї можуть призводити й інші захворювання мозку. Звичайна забудькуватість іноді супроводжує старіння, тоді як за деменції когнітивні труднощі стають настільки серйозними, що заважають повсякденному життю. Тому пошук звичок, пов’язаних із ризиком, важливий для вивчення старіння.

Різниця в зареєстрованій частоті деменції

У групі людей, які вживали більше кави з кофеїном, дослідники зареєстрували 141 випадок деменції на рік на кожні 100 000 осіб. Серед тих, хто рідко або ніколи не пив цей напій, показник становив 330 випадків на 100 000 осіб щороку. Це порівняння показує помітну різницю між групами в межах спостережень, але не свідчить про те, що саме кава її спричинила. На підставі наведених даних не можна виключити вплив інших відмінностей між учасниками.

Окрім випадків деменції, дослідники враховували суб’єктивне зниження когнітивних здібностей: відчуття людини, що її пам’ять або мислення погіршилися. Про такі зміни повідомили 7,8% учасників, які вживали більше кави з кофеїном, і 9,5% тих, хто пив її рідко або не пив. Йдеться про самооцінку, а не обов’язково про порушення, підтверджені формальним когнітивним тестуванням. Такі скарги самі по собі не означають наявності деменції.

Люди із суб’єктивними скаргами можуть помічати, що їм важче пригадувати інформацію, зосереджуватися або добирати слова. Ці переживання не тотожні діагнозу й автоматично не підтверджують захворювання, однак допомагають описати, як самі учасники сприймають зміни когнітивних здібностей із віком. Менша частка таких повідомлень серед тих, хто пив більше кави з кофеїном, доповнює загальну картину асоціацій, але не встановлює механізму чи причини відмінностей.

Найсприятливіші зв’язки — за помірного споживання

Під час зіставлення кількості напою з результатами найсприятливіший зв’язок для кави спостерігався за споживання двох-трьох чашок на день. Автори також зазначають, що вживання більшої кількості не супроводжувалося очевидним додатковим захистом. Отже, результати не підтверджують простого припущення, ніби що більше кави, то кращі когнітивні показники. Йдеться про діапазон, пов’язаний із найсприятливішими результатами в дослідженні, а не про доведену рекомендацію для кожної людини.

Зв’язок між уживанням кави та показниками здоров’я мозку спостерігався також серед учасників із різним генетичним ризиком деменції. Під генетичним ризиком мається на увазі вплив успадкованих варіантів ДНК, які можуть підвищувати або знижувати ймовірність певних станів. Автори наголошують, що генетика — лише частина ширшої картини, яка охоплює вік, загальний стан здоров’я та спосіб життя. На підставі представлених результатів не можна зробити висновок, що кава нівелює спадкову схильність.

Чай також був пов’язаний із нижчою частотою деменції та кращими когнітивними показниками. Найсприятливіші асоціації спостерігалися серед учасників, які випивали одну-дві чашки чаю на день; збільшення кількості не демонструвало додаткової користі. Водночас у дослідженні не розрізняли чай із кофеїном і без нього. Тому дані про чай не дають змоги визначити, чи був кофеїн причетний до виявленого зв’язку, чи він пояснюється іншими властивостями напою або самих учасників.

Асоціація не означає доведеної профілактики

Порівняння звичайної кави та кави без кофеїну дало окрему підказку: для кави з кофеїном виявили сприятливі зв’язки, тоді як кава без кофеїну таких самих переваг не показала. Кофеїн — природний стимулятор, що міститься, зокрема, у каві та чаї; він впливає на центральну нервову систему, тимчасово підвищуючи бадьорість і зменшуючи відчуття втоми. Але довгостроковий вплив кофеїну на мозок — окреме питання, на яке ці спостереження не відповідають.

Різниця між звичайною та декофеїнізованою кавою робить можливу роль кофеїну предметом подальшого вивчення, але не доводить, що саме він пояснює результати. Дані спостережень можуть відображати й інші відмінності між людьми, які обирають різні напої. У вихідному повідомленні не наведено відомостей, які дали б змогу відокремити можливий ефект кофеїну від усіх супутніх чинників. Тому висновок про пряме запобігання деменції був би сильнішим, ніж дають змогу зробити представлені результати.

Практичне значення дослідження обмежується тим, що воно виявляє зв’язки, а не визначає спосіб запобігти деменції. Для кави найсприятливіші показники супроводжували дві-три чашки на день, для чаю — одну-дві; перевищення цих кількостей не свідчило про подальшу користь. Невідомо, чи пояснюється зв’язок кофеїну, чаю та когнітивних результатів причинним ефектом або іншими особливостями учасників. У повідомленні також немає підстав вважати результати індивідуальною медичною рекомендацією.

Джерело: ScienceDaily