Усиленный отклик мозга на сердцебиение в фазе быстрого сна
- Під час REM‑сну мозок посилює реакцію на власний пульс
- Відповідь на зовнішні звуки в цій фазі поступово знижується
- Створено індекс для оцінки придушення свідомості у коматозних пацієнтів
- Результати опубліковані в журналі Current Biology
Фаза швидкого сну, відома як REM, традиційно асоціюється з активною мозковою діяльністю та яскравими сновидіннями. Однак деталі того, як мозок розподіляє увагу між внутрішніми та зовнішніми сигналами в цей період, залишалися недостатньо вивченими.
Дослідження швейцарських нейрофізіологів
Група вчених з Швейцарії провела серію експериментів, під час яких записували електричну активність мозку у добровольців, що знаходяться на різних стадіях сну. Учасникам одночасно подавали слабкі звукові тони та вимірювали їхній власний серцевий ритм, щоб порівняти реакцію нейронних мереж на обидва типи стимулів.
Аналіз показав, що в фазі REM нейронні відповіді на серцеві імпульси значно посилювались. Це свідчить про підвищену чутливість центральної нервової системи до внутрішніх фізіологічних сигналів саме в той момент, коли зовнішня сенсорна інформація поступово відсувається на задній план.
В той же час реакція на зовнішні звукові подразники демонструвала поступове зниження в міру переходу від легкого сну до REM. Таким чином, мозок переключається з орієнтації на навколишній світ на більш інтроспективний режим, де домінують власні тілесні сигнали.
На базі отриманих даних дослідники розробили спеціальний індекс, який вимірює ступінь «угнєтённості» свідомості. Індекс розраховується з співвідношення нейронних реакцій на серцевий ритм і на зовнішні звуки, дозволяючи об'єктивно оцінити, наскільки мозок знаходиться в стані зниження зовнішньої обізнаності.
Практичне застосування цього показника вже продемонстровано в клінічній обстановці: при оцінці пацієнтів у комі індекс допоміг розрізнити рівні залишкової свідомості, що може стати важливим інструментом у прийнятті рішень про подальше лікування.
Публікація результатів у журналі Current Biology підкреслює важливість інтеграції нейрофізіологічних методів у діагностику тяжких порушень свідомості. Очікується, що подальший розвиток цієї методики дозволить більш точно моніторити стан пацієнтів, а також розширить розуміння того, як мозок перераспреділяє ресурси між внутрішніми та зовнішніми сигналами в різних станах сну.
Джерело: N+1
