Дослідження: три порції жирних молочних продуктів на день не погіршили ключові показники здоров’я

• У дослідженні за участю 74 дорослих три порції жирних молочних продуктів на день протягом 12 тижнів не погіршили показники ваги, складу тіла чи холестерину порівняно з раціоном із невеликою кількістю молочних продуктів.
• У групах із більшим споживанням молочних продуктів покращився артеріальний тиск, а також вони отримували більше кальцію, білка та вітаміну D.
• Невелика вибірка та коротка тривалість дослідження не дають змоги судити про довгострокову користь чи ризик серцево-судинних захворювань.

Що показало канадське дослідження

Десятиліттями рекомендації щодо харчування в Канаді та інших країнах часто радили обирати молоко, йогурт та інші молочні продукти з низьким вмістом жиру або зовсім без нього. Однією з головних причин було занепокоєння щодо насичених жирів: вони можуть підвищувати рівень ЛПНЩ, так званого «поганого» холестерину. Його накопичення пов’язане з утворенням жирових відкладень в артеріях і підвищенням ризику серцево-судинних проблем.

Нове канадське дослідження доповнює обговорення того, наскільки однозначно цей ризик можна переносити на цільномолочні продукти. Команда під керівництвом Харві Андерсона, професора Університету Торонто, перевіряла не окремий жир чи поживну речовину, а раціон із щоденними порціями молочних продуктів. За 12 тижнів в учасників, які отримували три порції на день, не виявили несприятливих змін ваги, складу тіла та рівня холестерину порівняно з групою, яка споживала мало молочних продуктів.

Результати опубліковано в The Journal of Nutrition. Вони узгоджуються із ширшою картиною, описаною у статті: багато досліджень за участю людей не виявляли чіткого зв’язку між споживанням жирних молочних продуктів і негативними наслідками для здоров’я, а деякі повідомляли про можливий захисний ефект. Як окремий приклад наведено дослідження Козети Міліку, яке виявило зв’язок між споживанням незбираного молока та нижчим ризиком ожиріння в дітей. Такий зв’язок сам по собі не доводить причинно-наслідкового зв’язку.

Як було влаштовано випробування

У випробуванні брали участь 74 дорослі людини з надмірною вагою або ожирінням. Їх випадковим чином розподілили на три групи з різними варіантами харчування. Перша група дотримувалася раціону з обмеженням калорій і невеликою кількістю молочних продуктів. Друга щодня отримувала три порції молочних продуктів, дотримуючись енергетично нейтрального раціону: передбачуване споживання калорій мало відповідати витратам енергії організмом.

Третя група також щодня отримувала по три порції молочних продуктів, але не мала спеціальних обмежень щодо калорійності решти раціону. Усі учасники отримували рекомендації, засновані на канадському посібнику з харчування, а молочні продукти для дослідження надавали самі дослідники. В описі роботи наголошується, що продукти були жирними; отже, результати стосуються конкретного випробуваного режиму, а не автоматично всіх видів молочних продуктів і будь-яких схем харчування.

Після завершення 12 тижнів дослідники порівняли масу тіла, склад тіла та рівні холестерину — серед показників метаболічного здоров’я. У групах, які отримували по три порції молочних продуктів, не виявили суттєвих відмінностей за цими параметрами порівняно з групою, що споживала мало молочних продуктів. Іншими словами, у межах тривалості та умов експерименту збільшення їхньої частки не супроводжувалося очікуваним погіршенням перелічених показників.

Чому важлива структура продукту

Андерсон також повідомив, що в учасників, які щодня споживали три порції, не було несприятливих рівнів холестерину чи інших ліпідів крові та ознак інсулінорезистентності. Ліпіди — це жири та жироподібні речовини, що циркулюють у крові, зокрема холестерин і тригліцериди. Інсулінорезистентність означає, що клітини гірше реагують на інсулін; це ускладнює регулювання рівня цукру в крові та підвищує ризик діабету 2-го типу.

У групах із вищим споживанням молочних продуктів дослідники відзначили покращення артеріального тиску та вище надходження кальцію, білка й вітаміну D. Ці речовини важливі для здоров’я кісток, роботи м’язів та інших процесів в організмі. Однак джерело не наводить тут числових значень змін, тому оцінити їхній масштаб за опублікованим описом неможливо. Це спостереження доповнює основні результати, але не скасовує обмежень невеликого випробування.

Одне з можливих пояснень пов’язане з гіпотезою молочної матриці. Вона передбачає, що слід враховувати не лише кількість окремої поживної речовини, а й фізичну структуру їжі та взаємодію її компонентів. У цьому підході молоко, сир або йогурт розглядають не як просту суму жиру, білка, вітамінів і мінералів. Тому реакція організму на цілісний продукт може відрізнятися від реакції на таку саму кількість насиченого жиру окремо.

Чого результати поки не доводять

Андерсон описує молочні продукти як поєднання двох основних молочних білків — казеїну та сироваткового білка — з жиром та іншими поживними речовинами. Обидва білки забезпечують амінокислоти, необхідні для побудови й підтримання тканин, але перетравлюються та засвоюються з різною швидкістю. За поясненням дослідника, взаємне розташування білків, жирів і поживних речовин може впливати на швидкість вивільнення речовин під час травлення.

Це пояснення залишається можливим тлумаченням, а не доведеним механізмом, який саме випробування підтвердило окремо. Ширший сенс у тому, що вплив їжі не завжди можна передбачити, розглядаючи один компонент — наприклад, насичений жир — окремо від усього продукту. Структура їжі, її загальний склад і взаємодія між речовинами також можуть мати значення. Однак дослідження оцінювало показники учасників, а не докладно перевіряло кожен етап травлення.

Автори наголошують на необхідності масштабніших і триваліших досліджень. Нинішня робота охопила лише 74 дорослих і тривала три місяці, тому вона не встановлює, чи зберігаються спостережувані зміни з часом і чи впливають вони на ризик серцево-судинних захворювань. Практичний висновок поки що обмежений: у дослідженій групі три порції жирних молочних продуктів на день не спричинили несприятливих змін у низці виміряних показників. Це не рівнозначно доказу довгострокової користі чи універсальній рекомендації.

Джерело: ScienceDaily