Низьке матеріальне становище прискорює втрату фізичних функцій у людей похилого віку
- Низький дохід прискорює втрату рухливості у літніх.
- 60‑річний з малим достатком порівнянний з 80‑річним забезпеченим.
- Дослідження охоплювало Британію та Канаду, опубліковано в PLoS Medicine.
В рамках тривалого когортного спостереження, яке охопило кілька тисяч людей похилого віку у Великій Британії та Канаді, вчені досліджували взаємозв'язок між рівнем фінансового благополуччя та здатністю зберігати фізичну та побутову самостійність. Учасники регулярно проходили оцінку мобільності, вміння виконувати щоденні завдання та загального рівня функціонування.
Отримані дані однозначно вказують на те, що люди, які знаходяться в нижньому фінансовому квартилі, демонструють нижчі результати за всіма вимірюваними показниками. Це стосується як базових фізичних здібностей – ходьби, підйому по сходах – так і більш складних побутових навичок, таких як приготування їжі або управління домашніми приладами.
Швидкість зниження мобільності
Особливо помітним виявився ріст темпів погіршення мобільності у учасників з обмеженими доходами. За період спостереження вони втрачали здатність до самостійного пересування в середньому на 30 % швидше, ніж їх більш забезпечені колеги. Це призводить до зростання залежності від сторонньої допомоги та збільшує ризик падінь.
Аналіз щоденних побутових завдань показав, що у людей з низьким доходом знижується здатність виконувати звичні дії майже вдвічі швидше. Наприклад, вміння самостійно готувати їжу, підтримувати чистоту в квартирі або користуватися побутовою технікою погіршувалося помітно швидше у групи з обмеженими фінансовими ресурсами.
Цікавим зіставленням став приклад з дослідження: 60‑річна людина з невеликим доходом мала такий же рівень побутових навичок, як забезпечений 80‑річний. Це підкреслює, що фінансова нерівність може «прискорювати» біологічний вік, роблячи людей більш вразливими до втрати незалежності.
Дослідження опубліковане в журналі PLoS Medicine і підкріплене статистичним аналізом, що враховує вік, стать, наявність хронічних захворювань та інші потенційні фактори. Автори підкреслюють, що фінансовий статус залишається незалежним предиктором погіршення функцій, навіть після корекції інших змінних.
Отримані результати мають важливі практичні наслідки. Вони вказують на необхідність розробки соціальних програм, спрямованих на підтримку літніх людей з низьким доходом, включаючи фінансову допомогу, доступ до реабілітаційних послуг та програми з підтримки активності. Без таких заходів вікові групи з обмеженими ресурсами можуть зіткнутися з прискореним погіршенням якості життя та зростанням навантаження на систему охорони здоров'я.
Джерело: N+1
