Високий індекс маси тіла пов’язаний із швидшим зниженням когнітивних здібностей
- У дослідженні за участю понад 8 200 дорослих віком від 50 років підвищений ІМТ був пов’язаний зі швидшим зниженням пам’яті та когнітивних функцій протягом 24-річного періоду спостереження.
- Найвиразніший зв’язок спостерігався на восьмому році дослідження та серед учасників віком понад 65 років.
- Робота не встановлює, що надмірна вага безпосередньо спричиняє когнітивне зниження; автори називають контроль ваги потенційно змінюваним чинником.
Що показало тривале спостереження
Надмірна вага може бути пов’язана не лише зі станом тіла, а й зі змінами пам’яті та мислення з віком. Такого висновку дійшла дослідницька група Університету Джорджії, вивчивши дані про дорослих віком понад 50 років. Учасники з вищим індексом маси тіла в середньому демонстрували швидше зниження когнітивних здібностей. Йдеться про зв’язок, виявлений у спостережних даних, а не про доказ того, що вага безпосередньо спричиняє погіршення.
З віком багатьом людям стає важче швидко пригадувати інформацію, ясно мислити й опрацьовувати нові відомості. У матеріалі наголошується, що у здорових дорослих такі зміни зазвичай помірні й відбуваються поступово. Нові результати вказують на можливий чинник, пов’язаний зі швидшим темпом цих змін: підвищений індекс маси тіла. У дослідженні розглядали кілька сфер когнітивного здоров’я, а не лише окреме завдання на пам’ять.
До аналізу увійшли дані понад 8 200 дорослих віком від 50 років, за якими спостерігали протягом 24 років. Дані зібрали в межах національно репрезентативного дослідження. Такий тривалий період спостереження дав змогу зіставити показники маси тіла зі змінами когнітивних здібностей із часом. Однак навіть тривале спостереження саме по собі не дає відповіді на запитання, чи спричиняє підвищений ІМТ зниження когнітивних функцій, чи обидві особливості пов’язані з іншими чинниками.
Як проявлявся зв’язок з ІМТ
Вищий ІМТ був пов’язаний із швидшим погіршенням пам’яті, загальних когнітивних показників і виконавчих функцій. Останні важливі для повсякденних завдань: концентрації, планування, організації справ і регулювання емоцій. Отже, виявлений зв’язок стосується здібностей, які допомагають давати раду різним звичайним справам. Водночас дослідження не стверджує, що в кожної людини з високим ІМТ обов’язково виникнуть помітні порушення пам’яті чи мислення.
Автори повідомляють про стійкий зв’язок між масою тіла та когнітивним здоров’ям: кожному додатковому пункту ІМТ відповідав швидший темп зниження показників. Це не означає, що в дослідженні було встановлено універсальний поріг, після якого погіршення починається в усіх. Результат описує закономірність у дослідженій групі й указує на те, що навіть порівняно невеликі відмінності ІМТ можуть мати значення протягом періоду спостереження.
Зв’язок був найсильнішим на восьмому році дослідження, а найвиразніші ефекти спостерігалися серед учасників віком понад 65 років. Це важливі уточнення: результати не описують однакову зміну ризику на кожному етапі та для всіх вікових груп. У джерелі не наведено докладних числових оцінок величини ефекту чи пояснення, чому саме восьмий рік вирізнявся. Тому цю особливість слід вважати спостережуваним результатом, а не встановленим механізмом.
Можливі механізми та масштаби проблеми
Автори вказують на можливість того, що контроль ваги здатен уповільнити когнітивне зниження; згідно з дослідженням, потенційна користь може проявитися вже протягом двох років. Провідна авторка Суган Сонг назвала ІМТ одним із факторів ризику, пов’язаних зі здоровим старінням, який найлегше змінити. Це позиція дослідниці, а не обіцянка конкретного результату для кожної людини: у матеріалі не повідомляється, що учасникам призначали однакову програму зниження ваги.
Ожиріння в дослідженні визначається як ІМТ 30 або вище. Водночас деякі науковці вважають, що одного індексу недостатньо для повноцінного оцінювання ожиріння: вони пропонують також враховувати окружність талії та пов’язані з надмірною вагою захворювання. Ця відмінність важлива для інтерпретації висновків: досліджений зв’язок ґрунтується на показнику ІМТ, який не описує всіх аспектів здоров’я та не вичерпує можливих способів класифікації ожиріння.
Як можливі пояснення цього зв’язку дослідники розглядають кілька біологічних процесів. Надмірна вага може сприяти запаленню, порушувати кровообіг і бути пов’язаною з інсулінорезистентністю. На думку авторів, сукупність таких змін може підвищувати ймовірність когнітивних порушень, хвороби Альцгеймера та інших форм деменції. Важливо, що в представленому матеріалі ці процеси визначено як можливі механізми, а не як причини, безпосередньо перевірені в цьому аналізі.
Що свідчать результати — і чого вони не доводять
Контекстом для результатів є поширеність ожиріння у США. За даними Центрів з контролю та профілактики захворювань, близько двох із п’яти американців відповідають критеріям ожиріння, якщо оцінювати його лише за ІМТ. За ширшого підходу, що враховує окружність талії та медичні стани, частка людей, яких класифікують як таких, що мають ожиріння, зростає до 75%. Ці оцінки ґрунтуються на різних визначеннях, тому їх не слід змішувати.
Дослідники також відзначають масштаб проблеми деменції: зараз із нею живуть понад сім мільйонів американців, а до 2050 року, як очікується, ця кількість подвоїться. На цьому тлі пошук змінюваних чинників, пов’язаних із когнітивним здоров’ям, набуває особливого значення. Однак дані про поширеність деменції не доводять, що контроль ваги запобігатиме конкретній кількості випадків. Дослідження вказує на можливий напрям для подальшої уваги, а не розраховує ефект профілактики.
Головне обмеження висновків полягає в тому, що дослідження не встановлює прямого причинно-наслідкового зв’язку між надмірною вагою та когнітивним зниженням. Автори вважають масу тіла потенційно важливим і змінюваним чинником, але точні причини виявленого зв’язку залишаються нез’ясованими. Суһанг Сонг наголошує, що ліків, які виліковують деменцію, немає, тому важливо виявляти змінювані чинники ризику. Дослідження опубліковано в Journal of Neurology; потрібні подальші дані, щоб уточнити значення результату.
Джерело: ScienceDaily
