В Австралії відкрили два нові види велетенських паличників і відновили статус третього
- В Австралії виявили два нові види паличників
- Статус третього виду відновлено після десятиліть помилкової класифікації
- Види поширені від півночі Нового Південного Уельсу до тропічної півночі
- Дослідження підкреслює важливість захисту вразливих екосистем
Дослідники з Університету Сіднея провели повторний огляд представників роду палочників Anchiale, що мешкають в Австралії, та виявили два раніше неописані види. Також вони відновили статус третього виду, який десятиліттями залишався нерозпізнаним у наукових класифікаціях.
Раніше вчені вважали, що в цьому регіоні є лише два види Anchiale. Нові дані показали, що їх п'ять: два нові, один із відновленим статусом і два вже відомі, класифікацію яких переглянули. Разом вони поширені від півночі Нового Південного Уельсу вздовж узбережжя Квінсленду до тропічних районів північної Австралії.
Методи дослідження
Команда поєднала аналіз ДНК із вивченням музейних зразків, польовими експедиціями, спостереженнями учасників громадянської науки на iNaturalist та в Atlas of Living Australia, а також дослідженнями вирощених у неволі особин. Комплексний підхід допоміг визначити відмінності між популяціями.
Одним із найдивовижніших відкриттів стало визнання окремого виду Anchiale robusta. Цей великий паличник давно був відомий ентомологам та аматорам, але до недавнього дослідження його помилково зараховували до іншого виду.
Новий вид Anchiale mabiensis описали в лісовому масиві Мабі на плато Атертон у Квінсленді — екосистемі під критичною загрозою. Його яйця мають унікальну структуру-кришечку, якої раніше не фіксували в інших паличників чи їхніх найближчих родичів.
Учені також з'ясували, що один із добре відомих паличників, який іноді досягає спалахової чисельності та завдає значної шкоди лісам, насправді охоплює кілька видів. Розмежування цих таксономічних груп допоможе краще зрозуміти їхній вплив на лісове й сільське господарство та керувати ним.
Під час роботи виявили потенційно нову таксономічну одиницю з Кейп-Йорка. Для її офіційного опису потрібні додаткові зразки, хоча наявні дані вже дають підстави припускати існування ще одного неописаного виду.
Значення відкриттів
Провідний автор дослідження доктор Бракстон Джонс, постдокторант лабораторії молекулярної екології Сіднейського університету, зазначив, що таксономія часто нагадує детективну роботу. Навіть у найкраще вивчених екосистемах Австралії тривають відкриття, важливі для збереження біорізноманіття. За його словами, результати підкреслюють потребу охороняти вразливі середовища та описувати види, перш ніж вони зникнуть нерозпізнаними.
Дослідження підтримали Australian Biological Resources Study через Національний грант із таксономії Міністерства зміни клімату, енергетики, довкілля та водних ресурсів Австралії, а також стипендія CSIRO для аспірантів.
Джерело: ScienceDaily
University of Sydney · 22.09.2026 · DOI: 10.1111/aen.70096
