КТ-кальцій проти стандартної оцінки ризику: що показало дослідження статинів
- За 4,2 року великі серцево-судинні події зареєстрували у 2,7% учасників у кожній групі.
- КТ-оцінка кальцію призвела до меншої кількості рекомендацій розпочати прийом статинів; пацієнти, які отримали таку рекомендацію, частіше дотримувалися лікування.
- Дослідження не підтвердило, що стратегія з КТ не поступається стандартній оцінці ризику.
Навіщо дослідники перевірили підхід до призначення статинів
Серцево-судинні захворювання залишаються провідною причиною захворюваності та смертності у світі, а значну частину їхніх наслідків пов’язують з атеросклерозом. За цього стану жирові відкладення, або бляшки, накопичуються всередині артерій, обмежують кровотік і підвищують імовірність інфаркту та інсульту. Велике дослідження CorCal Outcomes перевірило, чи може обстеження коронарних артерій допомогти лікарям точніше визначати, кому рекомендувати профілактичне лікування статинами.
Щоб оцінити ризик, лікарі враховують куріння, діабет, високий артеріальний тиск і підвищений рівень холестерину. Статини знижують рівень холестерину, зокрема ліпопротеїнів низької щільності — ЛПНЩ, — і застосовуються для зменшення ймовірності серйозних серцево-судинних ускладнень. Однак визначити, кому саме лікування принесе користь, непросто: деякі люди, які згодом перенесли інфаркт, за результатами стандартної оцінки не здаються пацієнтами з достатньо високим ризиком для призначення статинів.
Головний дослідник CorCal Outcomes Джозеф Б. Мюльштейн з Intermountain Medical Center зазначив, що в багатьох пацієнтів першим проявом атеросклеротичного серцево-судинного захворювання стає інфаркт. За його словами, серед тих, хто переніс перший інфаркт, особливо серед молодших дорослих, є люди, яким раніше не визначили достатньо високий ризик, щоб призначити лікування статинами. Ця прогалина в оцінюванні ризику, початку терапії та її продовженні стала приводом перевірити інший підхід до ухвалення рішень.
Дві стратегії: оцінювання ризику та сканування артерій
Результати CorCal Outcomes представили на сесії Hot Line конгресу ESC 2026. У дослідженні порівняли дві стратегії: рекомендації щодо статинів на підставі стандартного оцінювання серцево-судинного ризику та рекомендації, засновані на рівні коронарного кальцію. Дослідники хотіли з’ясувати, чи змінить інформація про стан самих артерій вибір профілактичної терапії до появи серцево-судинної події. Йшлося про порівняння підходів до надання рекомендацій, а не про примусове призначення препарату.
У першій групі застосовували об’єднані когортні рівняння, або PCE, — поширений інструмент оцінювання ризику. Він враховує традиційні показники, зокрема вік, рівень холестерину, артеріальний тиск і статус куріння. У другій групі орієнтувалися на показник коронарного кальцію, CAC. На відміну від розрахунку ймовірності на основі особистих характеристик і показників здоров’я, цей підхід дає змогу виявити відкладення кальцію в коронарних артеріях.
Кальцій може накопичуватися в атеросклеротичних бляшках, тому його виявлення є ознакою вже наявного захворювання коронарних артерій, зокрема й у людей без симптомів. Для вимірювання CAC використовують комп’ютерну томографію. Такий знімок не просто розраховує ймовірність майбутніх проблем на основі факторів ризику, а надає інформацію про відкладення кальцію в артеріях, що постачають кров до серця. Саме ця відмінність лежала в основі стратегії, яку перевіряли.
Що показало порівняння за 4,2 року
У дослідження включили 5 772 пацієнтів із регіонів Каньйонз і Дезерт системи Intermountain Health Care у США. Учасники не мали відомих атеросклеротичних серцево-судинних захворювань або діабету; раніше вони не приймали статини. Середній вік учасників становив 64 роки, жінки складали 51% групи. Ці характеристики описують вибірку, на якій порівнювали два способи формування рекомендацій щодо профілактичного лікування.
Учасників випадковим чином розподілили на дві групи в рівному співвідношенні: для однієї рекомендації формували на основі традиційних показників ризику, для іншої — за результатами сканування коронарного кальцію. І пацієнти, і їхні лікарі отримували інформацію про рекомендації, підготовлені відповідно до протоколу дослідження. Водночас рішення про те, чи починати приймати статин, залишалося за пацієнтом і лікарем. Отже, у дослідженні оцінювали стратегії, за яких рекомендація могла вплинути на вибір, але лікування не призначалося автоматично.
Дослідники спостерігали за великими серцево-судинними подіями, включивши до цього композитного показника смерть від будь-якої причини, інфаркт міокарда, інсульт і процедури відновлення кровотоку в звужених або закупорених артеріях. Середня тривалість спостереження становила 4,2 року. Такий набір наслідків охоплював як клінічні події, так і втручання на артеріях; саме за ним порівнювали результати двох груп, сформованих за різними способами оцінювання ризику.
Однакова частота подій не означає однакової ефективності
За період спостереження принаймні одну подію з основного показника зареєстрували у 2,7% пацієнтів у кожній групі. Отже, спостережувана частота виявилася однаковою для рекомендацій на основі PCE та підходу з оцінюванням коронарного кальцію. Оцінка відносного ризику з часом також була близькою: відношення ризиків становило 0,99, а 95-відсотковий довірчий інтервал — від 0,71 до 1,38. Ці дані описують результат порівняння, але самі по собі не встановлюють рівності методів.
Ключове обмеження полягає в тому, що дослідження не виконало заздалегідь визначеної статистичної умови, необхідної для того, щоб показати: стратегія сканування не поступається стандартній оцінці ризику клінічно значущою мірою. Тому однакова частка подій і майже однакова оцінка відносного ризику не підтверджують, що ці підходи однаково ефективні. Автори прямо вказують на цю невизначеність; результат не можна трактувати як доказ того, що томографія може замінити звичний розрахунок ризику.
Водночас стратегія на основі коронарного кальцію призвела до значно меншої кількості рекомендацій розпочати прийом статинів, а пацієнти, яким лікування рекомендували за результатами сканування, помітно частіше дотримувалися призначень. В опублікованому матеріалі числових показників цих відмінностей не наведено. Дослідники вважають, що сканування може допомогти точніше добирати терапію, але наголошують на потребі в нових дослідженнях. Поки що залишається незрозумілим, чи забезпечить цей підхід кращий результат у профілактиці серцево-судинних захворювань.
Джерело: ScienceDaily
