Шимпанзе приписують агентність лише живим формам, ігноруючи геометричні об’єкти
- Шимпанзе реагують тільки на обезьяноподобні віртуальні об'єкти.
- Геометричні фігури, навіть рухомі, майже не викликають реакції.
- Морфологія слугує головним критерієм визначення агентності.
Дослідники з Університету Кембриджа, Інституту Макса Планка та Каліфорнійського університету спільно вивчали, як шимпанзе визначають наявність агентності у інших істот. Для цього вони створили віртуальну площадку, де тварини могли отримувати харчові нагороди, але тільки за умови, що їхній шлях не буде заблокований віртуальними суперниками.
Віртуальні стимули
В якості перешкод використовувалися два типи об'єктів: «обезьяноподобні» – анімовані фігури, що імітують форму і рухи приматів, і прості геометричні форми – піраміда і куб. Обидва типи могли переміщатися по екрану, однак тільки перші мали біологічну морфологію.
Шимпанзе швидко навчилися розрізняти ці об'єкти. Коли мавпоподібний суперник стояв між ними і нагородою, вони наближалися до екрану, стукали по ньому руками і робили гримасні вирази, намагаючись «протиснутися» до мети. Рух самого об'єкта не відігравав вирішальної ролі – навіть статичний силует примата викликав активну реакцію.
На противагу цьому, геометричні фігури майже не викликали реакції, навіть якщо вони активно переміщалися і повністю блокували шлях до нагороди. Шимпанзе ігнорували їх, продовжуючи чекати появи більш «живого» перешкоди.
Автори інтерпретують отримані дані як свідчення того, що морфологія – основний критерій при визначенні агентності у приматів. Візуальна схожість з живими істотами автоматично активує соціальні механізми, тоді як абстрактні форми сприймаються як неживі.
Ці висновки узгоджуються з попередніми дослідженнями, які показують, що у великих мавп розвинені навички теорії розуму: вони здатні передбачати наміри та дії інших індивідів. Однак поточний експеримент підкреслює, що такий предсказувальний механізм тісно пов'язаний з біологічним розпізнаванням форми.
Розуміння того, як тварини розрізняють живе і неживе, має важливе значення для вивчення еволюції соціального сприйняття. Це допомагає уточнити, які нейронні та когнітивні процеси лежать в основі здатності до емпатії та спільної поведінки.
Дослідження «Шимпанзе приписують агентність тільки живим формам» опубліковано в журналі Proceedings of the Royal Society B, надаючи новий погляд на механізми соціального сприйняття у наших найближчих еволюційних родичів.
Джерело: N+1
