Індри вміють регулювати форманти голосу, як професійні співаки

• Індри регулюють форму голосу, розширюючи рот на високих нотах
• Форманти зміщуються вгору, збігаючись з фундаментом або гармоніками
• Механізм схожий на контроль голосу у людських співаків
• Дослідження опубліковане в PLoS Computational Biology

Дослідники з Італії спільно з колегами з Мадагаскару провели акустичний аналіз вокалізації індрі — найбільших представників родини лемурових. Ці нічні ссавці відомі своїми гучними та протяжними криками, які часто чутно на значній відстані в тропічних лісах.

Для вивчення особливостей їхнього голосу вчені записали кілька сотень звукових фрагментів у природному середовищі існування і потім обробили їх за допомогою спектрального аналізу. Особливу увагу було приділено змінам у спектральних характеристиках при переході від низьких до високих нот.

Головні результати

Виявилося, що при виконанні високих нот індрі значно розширюють рот, що призводить до підвищення резонансних частот голосового тракту. В результаті форманти — резонансні піки, що формують тембровий вигляд звуку — зміщуються вгору і часто збігаються з фундаментальною частотою або її гармоніками. Таке узгодження посилює певні частотні компоненти і робить звук більш проникаючим.

Подібний механізм відомий у людей: співаки змінюють форму і об'єм глотки, ротової порожнини та гортані, щоб підкреслити потрібні гармоніки. Таким чином, індри демонструють рівень вокального контролю, раніше вважався характерним лише для деяких птахів і ссавців.

Значення дослідження

Наявність у приматів здатності цілеспрямовано регулювати форманти розширює уявлення про еволюцію складних звукових комунікацій. Це свідчить про більш просунуту моторну координацію голосового апарату у лемурових, ніж вважалося раніше, і може слугувати мостом до розуміння попередніх етапів розвитку людського співу.

Автори підкреслюють, що такі знахідки відкривають нові перспективи для порівняльних досліджень між людьми, птахами та іншими ссавцями, дозволяючи краще зрозуміти, які біологічні механізми лежать в основі складних вокальних сигналів.

Результати роботи опубліковані в міжнародному журналі PLoS Computational Biology, де вони пройшли рецензування і отримали широке увагу в науковому співтоваристві.

Дослідження підкреслює, що навіть у сучасних екосистемах залишаються маловивчені аспекти поведінки тварин, а вивчення їх вокальних здібностей може дати цінні підказки про походження людської мови та музики.

Джерело: N+1