В Италии обнаружен древний этрусский колодец с бронзовыми подношениями и человеческими останками

- Археологи знайшли етруський колодязь у Кайнуа, віком близько 2500 років.
- Всередині виявлені бронзові жертвені предмети, закладені до початку експлуатації.
- Людські кістки пов'язані з закінченням використання колодязя.
В рамках систематичних археологічних робіт в районі давнього поселення Кайнуа, розташованого на території сучасної Італії, дослідники з Болонського університету зробили важливе відкриття – збережений колодязь, побудований етрусками приблизно в III столітті до н. е.
Колодязь являє собою кам'яне спорудження з вертикальним стволом, типовим для водних об'єктів того періоду. За оцінками спеціалістів, його зведення припало на епоху, коли етруська культура перебувала в розквіті, а інженерні навички місцевих майстрів вже дозволяли створювати складні гідротехнічні конструкції.
Бронзові жертвені знахідки
Всередині резервуара археологи виявили кілька невеликих бронзових предметів, які, судячи з їхньої форми та зносу, використовувалися в якості приношень. Такі «вотивні» вироби часто поміщали в водні об'єкти в якості подяки богам за забезпечення водою або в надії на захист від посухи. На думку експертів, ці предмети були закладені в колодязь ще до того, як він почав використовуватися для видобутку води.
Особливий інтерес становлять деталі, виконані з сплаву міді та олова, характерні для етруського ремесла. Їхній стан дозволяє припустити, що вони були виготовлені в місцевих майстернях і привезені в Кайнуа спеціально для ритуального обряду.
Людські останки та кінець експлуатації
Окрім металевих артефактів, в нижній частині колодязя були знайдені людські кістки. Їхнє розташування та ступінь збереженості вказують на те, що вони потрапили в резервуар вже після початку його експлуатації. Вчені пов'язують появу останків з припиненням функціонування колодязя, припускаючи, що в кінці його служби він міг стати місцем поховання або місцем проведення особливих ритуалів, пов'язаних з закінченням використання.
Аналіз ДНК та радіовуглецевий датинг, проведені в лабораторіях Болонського університету, дозволили встановити приблизний вік останків, який збігається з датою останнього використання колодязя, тобто з кінцем III століття до н. е.
Відкриття має важливе значення для розуміння релігійних практик та інженерних досягнень етрусків. Воно підтверджує, що навіть у повсякденних інфраструктурних об'єктах, таких як колодці, присутні елементи ритуального характеру, а також показує, як змінювалися функції таких споруд з часом.
Дослідники планують продовжити вивчення знайдених артефактів, а також провести більш детальний аналіз людських останків, щоб з'ясувати їх соціальний статус і можливі причини поховання в колодці. Отримані дані можуть розширити уявлення про культурні традиції та соціальний устрій давніх етрусків.
Джерело: N+1



