Журавлиный ястреб в Бразилии использует уличные фонари для извлечения воробьиных гнёзд
- Ястріб сідає на вуличні ліхтарі та витягує горобині гнізда.
- За сім світильників птах витягнув по одному гнізду.
- Жодних ознак поїдання яєць або пташенят не виявлено.
В одному з великих бразильських мегаполісів дослідники спостерігали незвичну мисливську стратегію журавлиного ястреба (Geranoaetus albicaudatus). Птиця регулярно обирала вуличні світлові стовпи в якості висоти для висадки, після чого, використовуючи лапу, діставала гнізда домашніх горобців, розташовані в крихітному зазорі між плафоном і його кріпленням.
Як відбувалася дія
Зафіксовано сім окремих світильників, кожен з яких був використаний ястребом один раз. На кожному з них мисливець обережно підбирався до вузького простору, де в стінці стовпа ховалися гнізда горобців, і витягав їх назовні. При цьому птах не демонстрував агресивної поведінки, а лише обережно захоплював гніздо лапою.
Важливо зазначити, що в процесі спостереження не було зафіксовано ні поїдання яєць, ні знищення пташенят. Це дозволяє припустити, що більшість знайдених гнізд були вже порожніми, або їх вміст був видалений раніше.
Дослідники розглядають кілька гіпотез: яструб може використовувати порожні гнізда як укриття, збирати їх для будівництва власного гнізда або просто перевіряти наявність здобичі в нових місцях. Однак відсутність слідів поїдання вказує на те, що безпосереднє споживання яєць або пташенят не було метою.
Таку поведінку підкреслює зростаюча гнучкість хижих птахів в умовах урбанізації. Раніше вже фіксувалися випадки, коли яструби та соколи використовували високі будівлі, мости або лінії електропередач як спостережні пункти. Тепер же спостерігається, що вони здатні використовувати навіть невеликі архітектурні деталі, такі як зазори в світильниках.
Автори дослідження, опублікованого в журналі Ornithological Science, вважають, що це спостереження розширює уявлення про те, як великі хижаки адаптуються до людського середовища. Вони підкреслюють необхідність подальшого моніторингу подібних випадків, щоб зрозуміти, як часто такі стратегії застосовуються і які наслідки вони можуть мати для міських екосистем.
У більш широкому контексті відкриття свідчить про те, що антропогенні структури створюють нові ніші, які можуть бути використані як хижаками, так і їх жертвами. Це піднімає питання про вплив урбанізації на динаміку популяцій птахів і необхідність враховувати такі зміни при плануванні міського ландшафту.
Джерело: N+1
