Удари по цивільній інфраструктурі: тактика терору

За час повномасштабної війни проти України Росія завдала тисяч ударів по об'єктах, що не мають жодного військового значення: по житлових кварталах, лікарнях, школах, вокзалах і торгових центрах. Систематичність цих атак і їх наслідки для мирного населення стали предметом розслідувань міжнародних організацій, які кваліфікують цілеспрямовані удари по цивільних об'єктах як можливі військові злочини.

Що забороняє міжнародне гуманітарне право

Основоположний принцип права збройних конфліктів — різниця між комбатантами та цивільними особами, між військовими та цивільними об'єктами. Сторони конфлікту зобов'язані завдавати удари лише по військових цілях.

• Прямі атаки на цивільних осіб та цивільні об'єкти заборонені.
• Заборонені невибіркові удари, які не розрізняють військові та цивільні цілі.
• Заборонені несоразмірні атаки, при яких очікувана шкода для цивільних явно перевищує військову вигоду.

Лікарні та медичні заклади користуються особливим захистом. Напад на них без втрати цього захисту є серйозним порушенням.

Задокументовані удари по цивільних об'єктах

Міжнародні спостерігачі та журналісти зафіксували безліч резонансних ударів по об'єктах, де перебували мирні жителі. Серед найбільш відомих випадків — знищення житлових будинків, ураження лікарень та пологових відділень, удари по залізничним станціям під час евакуації, атаки на торгові центри в розпал робочого дня.

Ці удари об'єднує одне: вони вразили місця скупчення цивільних людей і призвели до масових жертв серед тих, хто не брав участі в бойових діях.

Лікарні та школи

Всесвітня організація охорони здоров'я веде облік нападів на систему охорони здоров'я і зафіксувала численні атаки на медичні заклади в Україні. Руйнування шкіл і дитячих садків позбавляє дітей доступу до освіти та безпечного середовища.

Оцінки втрат серед цивільного населення

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні регулярно публікує дані про жертви серед мирного населення. За її оцінками, кількість підтверджених загиблих цивільних вимірюється багатьма тисячами, при цьому реальні цифри вважаються суттєво вищими через труднощі перевірки на окупованих територіях і в зонах активних боїв.

Управління Верховного комісара ООН з прав людини (OHCHR) підкреслює, що значна частина жертв пов'язана з використанням вибухової зброї з широкою зоною ураження в населених пунктах.

Чому це тактика терору

Систематичність ударів по цивільній інфраструктурі вказує на те, що йдеться не про випадкові «супутні втрати», а про модель поведінки. Атаки на місця скупчення людей, повторювані удари по одних і тих же містах і обстріли в моменти найбільшої вразливості населення створюють атмосферу постійного страху. Міжнародні експерти розглядають це як форму тиску на цивільне населення, що додатково суперечить нормам гуманітарного права.

Відповідальність і документування

Розслідування ведуть Міжнародний кримінальний суд, незалежна міжнародна комісія з розслідування, а також національні органи України та її партнерів. Кожен удар по цивільному об'єкту фіксується, збираються свідчення, супутникові знімки та дані експертизи для майбутніх судових процесів.

• Супутникові знімки (в тому числі компанії Maxar) допомагають підтвердити характер руйнувань.
• Свідчення очевидців та медиків формують доказову базу.
• Дані ООН та ОБСЄ використовуються в міжнародно-правовій оцінці подій.

Часті питання

Чи заборонені удари по цивільним об'єктам?
Так. Міжнародне гуманітарне право прямо забороняє прямі атаки на цивільних осіб і цивільні об'єкти, а також невибіркові та непропорційні удари.

Чи можуть такі удари вважатися військовими злочинами?
Так. Цілеспрямовані атаки на цивільні об'єкти можуть кваліфікуватися як військові злочини і розслідуються міжнародними органами.

Хто документує ці удари?
Моніторингова місія ООН з прав людини, ВООЗ, правозахисні організації, а також Міжнародний кримінальний суд і національні органи.

Скільки мирних жителів постраждало?
За оцінками ООН, кількість підтверджених загиблих цивільних становить багато тисяч, а реальні цифри, ймовірно, вищі через труднощі перевірки.

Джерела: Управління Верховного комісара ООН з прав людини (ohchr.org), Всесвітня організація охорони здоров'я (who.int), Міжнародний кримінальний суд (icc-cpi.int), Maxar Technologies (maxar.com)

Матеріал носить інформаційно-аналітичний характер і оснований на даних офіційних міжнародних організацій. Цифри наведені з посиланням на джерела. Оновлено: 6 липня 2026 року. Редакція MegaInet.art.