СДВГ підвищує ризик ускладнень при гіпертензії, показало міжнародне дослі

- СДВГ удваює ризик інфаркту та інсульту у гіпертоніків
- Загальна смертність у групі вища на 45 %
- Низька прихильність до лікування вважається основною причиною
- Рекомендується більш ретельний моніторинг та підтримка
Вчені з п'яти різних країн об'єднали зусилля для великого епідеміологічного дослідження, мета якого – з'ясувати, як наявність синдрому дефіциту уваги та гіперактивності (СДВГ) впливає на перебіг гіпертонічної хвороби. У дослідженні взяли участь понад 150 000 дорослих пацієнтів з підтвердженим діагнозом артеріальної гіпертензії, серед яких близько 12 000 осіб також мали СДВГ.
Основні результати
Аналіз даних показав, що у людей, які страждають одночасно на гіпертонію та СДВГ, ризик виникнення тяжких серцево-судинних ускладнень – інфаркту міокарда, ішемічного інсульту або раптової серцевої смерті – був майже вдвічі вищим, ніж у пацієнтів без СДВГ. Крім того, спостерігався суттєвий ріст загальної смертності: ризик смерті з будь-якої причини у цієї групи виявився на 45 % вищим, ніж у контрольній групі.
Збільшення ризику зберігалося після корекції на вік, стать, рівень освіти, куріння, рівень холестерину та інші відомі фактори, що впливають на серцево-судинне здоров'я. Це вказує на те, що зв'язок між СДВГ і несприятливими наслідками не пояснюється лише супутніми звичками або демографічними особливостями.
Дослідники пропонують одну з можливих причин такої взаємозв'язку – низьку прихильність до лікування гіпертонії у пацієнтів з СДВГ. Симптоми розладу, такі як імпульсивність, проблеми з плануванням і дотриманням режиму, можуть ускладнювати регулярний прийом антигіпертензивних препаратів, контроль артеріального тиску та дотримання рекомендацій лікаря.
Подібні висновки узгоджуються з раніше опублікованими даними, що вказують, що люди з СДВГ частіше стикаються з проблемами в управлінні хронічними захворюваннями, включаючи діабет і ожиріння. Тому погіршення контролю над артеріальним тиском може стати ключовим фактором, що сприяє зростанню частоти інфарктів і інсультів.
Практичні наслідки дослідження полягають у необхідності більш ретельного моніторингу пацієнтів з гіпертонією, у яких також діагностовано СДВГ. Лікарям рекомендується враховувати можливі труднощі з дотриманням режиму лікування, пропонувати спрощені схеми прийому ліків, використовувати нагадування та залучати фахівців з психічного здоров'я для підтримки.
Таким чином, отримані дані підкреслюють важливість інтегрованого підходу до лікування, коли кардіологічні та психіатричні аспекти здоров'я розглядаються спільно. Виявлення та корекція проблем з дотриманням терапії можуть знизити ризик тяжких серцево-судинних подій і покращити загальну тривалість життя пацієнтів з гіпертонією та СДВГ.
Джерело: N+1



