Я, робот (1950)

Азимов терпеть не міг сюжет про машину, яка повстала і душить творця, і в 1950 році зібрав збірник, влаштований від зворотного. Його роботи законопослушні: три правила намертво зашиті в них, і робот фізично не може завдати людині шкоди. Кожен розповідь — задачка: правила дотримані бездоганно, а поведінка машини все одно виглядає божевільно, і треба зрозуміти, яка формулювання дала тріщину. Вийшов фантастичний детектив, де злочинець — логіка. Рамкою служать спогади робопсихолога, жінки, яка розуміє машини краще, ніж людей, і її втомлена інтонація пов'язує розрізнені історії в біографію цілої галузі. Три закони пішли далеко за межі книги: на них посилаються інженери та юристи, що сперечаються про штучний інтелект, — рідкісний випадок, коли фантастика дала реальному спору робочу мову.

Карточка книги в каталозі MegaInet.art — довідкова інформація. Файли не поширюються. Фактичні дані: Вікідані (CC0).