Битва за Киев: как провалился план блицкрига

Захоплення Києва в перші дні війни було для російського керівництва ключовим завданням: контроль над столицею мав зруйнувати державне управління України та продемонструвати «блискавичну» перемогу. Цей задум, розпочатий за рішенням вищого керівництва Росії та особисто Володимира Путіна, зіткнувся з реальністю — впертим опором української армії та територіальної оборони. Вже через кілька тижнів стало зрозуміло, що план бліцкригу провалився. Нижче — фактологічний розбір того, як це сталося.

Задум: удар з півночі

Повномасштабне вторгнення почалося на світанку 24 лютого 2022 року ракетними ударами по всій території України та наземним наступом одразу з кількох напрямків. Північний напрямок — з боку території Білорусі, звідки російські війська були заздалегідь зосереджені під приводом навчань, — був націлений безпосередньо на Київ.

Замисел передбачав швидкий ривок до столиці, оточення міста та зміну уряду за лічені дні. Багато західних аналітиків на той момент публічно оцінювали, що Київ може протриматися недовго. Однак ці прогнози не справдилися.

Бій за Гостомель: зірваний повітряний плацдарм

Одним з перших і найвідоміших епізодів стала битва за аеродром Антонов у Гостомелі, на північному заході від Києва. Російське командування висадило повітряний десант, розраховуючи захопити злітно-посадкову смугу та використати її для перекидання військ і важкого озброєння ближче до столиці.

• Українські сили виявили негайний опір і здійснили контратаки, не дозволивши закріпитися на аеродромі за початковим планом.
• Злітно-посадкова смуга та інфраструктура виявилися пошкодженими в ході боїв, що зробило масову перекидку повітрям неможливою.
• Зрив «повітряного мосту» змусив російські війська покладатися на повільні наземні колони.

Саме в Гостомелі був знищений унікальний транспортний літак Ан-225 «Мрія» — символічна втрата, що стала одним із образів перших днів війни.

Застрягла колона

Після зриву повітряної операції наступ на Київ залежав від наземного просування. Супутникові знімки комерційних операторів, зокрема компанії Maxar Technologies, зафіксували розтягнуту на десятки кілометрів колону російської військової техніки на північ від Києва.

Колона фактично застрягла: позначилися нестача пального та продовольства, поломки техніки, бездоріжжя та постійні удари українських мобільних груп по тилових і логістичних ланцюгах. Замість швидкого ривка російські війська застрягли в затяжних боях у передмістях — Ірпені, Бучі, Гостомелі, Бородянці.

Упорна оборона столиці

Оборона Києва спиралася на регулярну армію, Сили територіальної оборони та добровольців. Було зруйновано мости на підступах до міста, організовано оборонні рубежі, застосовувалися протитанкові засоби, зокрема сучасні переносні комплекси західного виробництва.

• Просування російських сил у західних та східних передмістях було зупинено, а потім відкинуто контратаками.
• Громадянське населення масово брало участь в обороні та забезпеченні — від виготовлення загороджень до евакуації та допомоги військовим.
• Логістичні проблеми наступаючих ускладнювалися в міру розтягування їх комунікацій.

Відступ і провал блицкригу

До кінця березня 2022 року російське командування заявило про «скорочення активності» на київському напрямку, що на практиці означало відведення військ. На початку квітня 2022 року російські сили відступили з Київської, Чернігівської та Сумської областей.

Провал наступлення на Київ мав стратегічне значення: план швидкого захоплення столиці та зміни влади зірвався, а війна перейшла в затяжну фазу. Саме після відходу російських військ у звільнених населених пунктах Київщини, перш за все в Бучі, були виявлені свідчення масових вбивств мирних жителів, розслідуванням яких зайнялися Управління ООН з прав людини (OHCHR) та Міжнародний кримінальний суд.

Часті питання

Коли почалося наступлення на Київ?
Наступлення на київському напрямку почалося 24 лютого 2022 року, в перший день повномасштабного вторгнення Росії в Україну, ударом з півночі — з боку території Білорусі.

Чому бій за Гостомель був таким важливим?
Аеродром у Гостомелі російське командування планувало перетворити на повітряний плацдарм для швидкої перекидання військ до Києва. Зрив цього задуму позбавив наступаючих «повітряного мосту» і змусив покладатися на повільні наземні колони.

Що сталося з колоною російської техніки під Києвом?
Розтягнута на десятки кілометрів колона, зафіксована в тому числі супутниковими знімками Maxar, фактично застрягла через нестачу пального та постачання, поломок і ударів українських сил, так і не зумівши забезпечити швидкий ривок до столиці.

Чим закінчилася битва за Київ?
До кінця березня — початку квітня 2022 року російські війська відступили з Київської, Чернігівської та Сумської областей. План швидкого захоплення столиці провалився, а після відходу військ у Бучі та інших населених пунктах були виявлені свідчення вбивств мирних жителів.

Джерела: Генеральна Асамблея ООН, резолюція ES-11/1 (un.org), Управління ООН з прав людини — OHCHR (ohchr.org), Міжнародний кримінальний суд — МКС (icc-cpi.int), супутникові знімки Maxar Technologies (maxar.com).

Матеріал носить інформаційно-аналітичний характер і оснований на даних офіційних міжнародних організацій. Цифри наведені з посиланням на джерела. Оновлено: 6 липня 2026 року. Редакція MegaInet.art.