Десять негритят (1939)

Тут немає детектива. Зовсім. Десять людей приїжджають на відокремлений острів за запрошенням господаря, якого ніхто з них не бачив, і дуже швидко з'ясовують, що кожен має що приховувати. Далі їх стає менше — по одному, в порядку, заданому старою рахунковою грою. Крісті свідомо позбавила себе головного інструмента жанру: немає кому зібрати всіх у вітальні та пояснити. Читач залишається наодинці зі зменшуваним списком підозрюваних, і в підсумку підозрювати доводиться всіх одразу. Звідси фірмове відчуття книги — не азарт розгадки, а наростаюча клаустрофобія. Роман відомий і під назвою «І нікого не стало»: рахункова гра, що дала першу назву, з часом стала невимовною, і книга змінила ім'я. Схему «ізольована група, що гине за рахунком» після неї повторювали безкінечно — в трилерах, у кіно, в іграх, — але зразок залишається неприємно ефективним.

Карточка книги в каталозі MegaInet.art — довідкова інформація. Файли не поширюються. Фактичні дані: Вікідані (CC0).