Касабланка (1942)

Знімали в розпал війни, по ходу справи переписуючи сценарій, і актори до останнього не знали, чим усе закінчиться, — а вийшов, здається, найцитованіший фільм у світі. Марокко під владою Віші, перевалочне місто, набите біженцями, і бар, господар якого демонстративно ні за кого. Хамфрі Богарт зробив з Ріка не героя, а людину, яка все час говорить менше, ніж відчуває; Інгрід Бергман знята так, що половина її реплік — це світло на обличчі. Діалоги тут працюють як швейцарський механізм: майже кожна друга фраза стала крилатою, включаючи ту, яку всі пам'ятають неправильно — «Зіграйте ще раз, Сем» у фільмі не звучить. Сцена, де відвідувачі бару заглушають німців «Марсельєзою», знімалася людьми, багато з яких самі втікали з Європи, і це видно по обличчях. «Оскар» за найкращий фільм 1943 року, а по суті — рідкісний випадок, коли пропаганда стала мистецтвом.

Дивитися трейлер на YouTube

Картка фільму в каталозі MegaInet.art — довідкова інформація. Файли не поширюються. Фактичні дані: Вікідані (CC0).