У Європі виявлено популяцію єгипетського щелеморда через два століття

• Акустичний моніторинг на Пантеллерії зафіксував щелемордів.
• Записані ехолокаційні сигнали та крики єгипетського щелеморда.
• На острові, ймовірно, живе невелика популяція цього виду.
• Відкриття опубліковано в журналі Global Ecology and Conservation.

Недавнє дослідження зоологів підтвердило, що в Європі дійсно мешкає представник родини щелемордів – єгипетський щелеморд (Hipposideros egyptiacus). Раніше відомості про його присутність у цьому регіоні базувалися лише на рідкісних згадках XIX століття, які довгий час залишалися непідтвердженими.

Історичний контекст

В кінці XIX століття кілька натуралістів зафіксували спостереження щелемордів на островах Середземного моря, однак відсутність сучасних даних змушувала вчених ставитися до цих повідомлень з обережністю. З тих пір питання про реальне поширення єгипетського щелеморда в Європі залишалося відкритим.

Методика дослідження

В рамках проекту з акустичного моніторингу рукокрилих вчені обрали острів Пантеллерія, розташований за 100 кілометрів на південь від Сицилії. Протягом кількох ночей на острові встановлювалися ультразвукові детектори, здатні фіксувати як ехолокаційні сигнали, так і соціальні крики летючих мишей. Записані дані потім аналізувалися фахівцями, знайомими з характерними спектрами різних видів.

В результаті моніторингу були отримані кілька записів, в яких явно прослідковувалися сигнали, типові для єгипетського щелеморда. Особливу увагу привернула одна з записів, в якій одночасно звучали голоси двох особин, що свідчить про присутність кількох індивідів в одній популяції.

Результати та їх значення

Отримані акустичні дані дозволяють з високим ступенем впевненості стверджувати, що на острові Пантеллерія існує невелика, але стабільна популяція єгипетського щелеморда. Це відкриття розширює відомий ареал виду, який раніше вважався обмеженим Африкою та Близьким Сходом.

Наявність щелемордів в Європі має важливе значення для біологічного різноманіття регіону і піднімає питання про необхідність включення цього виду в програми охорони та моніторингу. Подальші дослідження допоможуть уточнити розмір популяції, її генетичну структуру та можливі міграційні шляхи.

Результати дослідження були опубліковані в міжнародному науковому журналі Global Ecology and Conservation, де вони отримали позитивні відгуки від фахівців з кажанів та екології Середземномор'я.

Джерело: N+1